-
1 позбавляти
= позбавитиto deprive, to bereave, to rob, to defraud (of); ( прав) to divest; (майна, володіння судом) to evictпозбавляти права голосу — to deprive of the vote; юр. to disfranchise
позбавляти прав на спадщину — to disinherit (smb.)
позбавляти життя — to kill, to make away ( with)
позбавляти привілею — to withdraw ( to deprive of) a privilege
позбавляти слова — to deprive smb. of the right to speak, to cut smb. off, to cut smb. short
позбавляти духовного сану — defrock, unfrock
позбавляти юридичної сили — to vitiate, to void
См. также в других словарях:
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
